<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Анализ финансовых событий</title>
	<atom:link href="http://kotler.com.ua/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>http://kotler.com.ua</link>
	<description>Частный взгляд на финансовые процессы</description>
	<lastBuildDate>Wed, 21 Mar 2012 18:32:24 +0000</lastBuildDate>
	<language>en</language>
	<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=3.1.2</generator>
		<item>
		<title>Якість життя, як основний показник соціально-економічного розвитку громади</title>
		<link>http://kotler.com.ua/yakist-zhittya-yak-osnovnij-pokaznik-socialno-ekonomichnogo-rozvitku-gromadi-3.html</link>
		<comments>http://kotler.com.ua/yakist-zhittya-yak-osnovnij-pokaznik-socialno-ekonomichnogo-rozvitku-gromadi-3.html#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 21 Mar 2012 18:32:24 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
				<category><![CDATA[Исследования]]></category>
		<category><![CDATA[Бедность]]></category>
		<category><![CDATA[Качество жизни]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://kotler.com.ua/?p=148</guid>
		<description><![CDATA[Продовження достлідження, початок тут. Серед регіонів безперечний лідер дослідження практично за всіма пунктами був очевидний.  Спочатку  автори навіть думали виключити Київ з рейтингу. Але потім від цієї думки відмовилися, оскільки, в іншому випадку, неправильними вийшли б сумарні показники. Столиця відстає хіба що за показниками розвитку соціального середовища (куди входять злочинність, розлучення, суїциди і ДТП) й [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><img class="alignleft" title="Дослідження про якість життя" src="http://kotler.com.ua/wp-content/uploads/2012/03/terutorialna_gromada-300x224.jpg" alt="" width="300" height="224" />Продовження достлідження, початок <a href="http://kotler.com.ua/yakist-zhittya-yak-osnovnij-pokaznik-socialno-ekonomichnogo-rozvitku-gromadi.html">тут</a>. Серед регіонів безперечний лідер дослідження практично за всіма пунктами був очевидний.  Спочатку  автори навіть думали виключити Київ з рейтингу. Але потім від цієї думки відмовилися, оскільки, в іншому випадку, неправильними вийшли б сумарні показники. Столиця відстає хіба що за показниками розвитку соціального середовища (куди входять злочинність, розлучення, суїциди і ДТП) й екологічної ситуації. В іншому ж – стабільність: сюди більше приїжджають і не поспішають від’їжджати, тут найвища середня тривалість життя, найнижчий рівень безробіття і найвища зарплата. Плентаються у хвості, як і передбачалось, Луганська, Донецька, Миколаївська і Рівненська області. Ці області завершують рейтинг кожна зі своєї причини. За винятком лише, напевно, Луганської – низькі показники вона має за 7 чинниками. У Донецькій області, наприклад, корінь зла – екологічна ситуація, яка за високого рівня добробуту і стабільності на ринку праці, тягне за собою малу тривалість життя і високий показник дитячої смертності. Ахіллесова п’ята Миколаївської області – освіченість населення і охорона здоров’я: дітям недостатньо роблять щеплення, високий показник захворюваності так званих соціальних недуг (відкритої форми туберкульозу й алкоголізму).<span id="more-148"></span></p>
<p>Визначення пріоритетів на регіональному рівні може істотно поліпшити сумарний показник людського розвитку країни. У цьому випадку мета як ніколи виправдовує засоби. Наприклад, на інформатизацію загальноосвітніх навчальних закладів Миколаївської області виділено ледве чи не найменшу суму, порівняно з іншими регіонами. З хворою охороною здоров’я Рівненської та Житомирської областей складається практично така ж ситуація. Значно більше держбюджет у наступному році підтримає Донецьку, Харківську, Дніпропетровську області і, безумовно, столицю. Саме вони до того ж входять і до четвірки лідерів в Україні за інвестиційною привабливістю (34 % інвестицій осідає в Києві, 8 – у Київській області, стільки ж у Донецькій і 7 % – у Дніпропетровській).</p>
<p>Перший заступник директора Інституту стратегічних досліджень Олександр Лосюк вважає, що дослідження якнайповніше визначає стратегію країни на найближчі роки. Якщо, скажімо, у Словенії на кожного жителя припадає 1350 доларів іноземних грошей, а в Україні – 95, то це свідчить лише про те, що західні компанії бояться мати справи з країною, де така економічна ситуація. Боротьбу ж за підвищення якісних стандартів життя необхідно  розпочинати, на думку експертів, саме з регіонів, на місцевому рівні, піднiмаючи у них проблемні сфери. Що значно ефективніше, ніж діяти виключно на рівні центральної влади.</p>
<p>Я впевнена, що якість життя – найважливіший показник соціально-економічного розвитку як територіальної громади, так і держави в цілому. Суспільство повинно бути впевнене у тому, що якість життя в нашій країні повністю відповідає стандартам, запропонованим у світі. Для цього держава повинна забезпечувати такий рівень життя та перспективи його зростання, які б влаштовували кожну людину незалежно від віку, статі, чи соціального походження. Також держава повинна дбати про навколишнє середовище та враховувати всі показники, які впливають на якість життя, тому що кожна людина є головним скарбом будь-якої країни.</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://kotler.com.ua/yakist-zhittya-yak-osnovnij-pokaznik-socialno-ekonomichnogo-rozvitku-gromadi-3.html/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ухилення від сплати податнів: причини та наслідки</title>
		<link>http://kotler.com.ua/uxilennya-vid-splati-podatniv-prichini-ta-naslidki.html</link>
		<comments>http://kotler.com.ua/uxilennya-vid-splati-podatniv-prichini-ta-naslidki.html#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 19 Mar 2012 18:28:40 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
				<category><![CDATA[Финансы]]></category>
		<category><![CDATA[Деньги]]></category>
		<category><![CDATA[Проблемы экономики]]></category>
		<category><![CDATA[Социальные исследования]]></category>
		<category><![CDATA[Финансы Украины]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://kotler.com.ua/?p=145</guid>
		<description><![CDATA[Дедалі більшого значення в українській економіці набуває проблема ухилення від сплати податків. Ухилення від сплати податків становить значну частину тіньової економіки країни. За даними Міністерства економічного розвитку і туризму, рівень тінізації в 2007 році – 28%, в 2008 – 34%, в 2009 році – 32% від реального ВВП. До 2011 року відмічена тенденція до зростання [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://kotler.com.ua/wp-content/uploads/2012/03/prichinu_nesplatu_podatkiv.jpg"><img class="alignleft size-medium wp-image-146" title="Причини несплати податків" src="http://kotler.com.ua/wp-content/uploads/2012/03/prichinu_nesplatu_podatkiv-300x180.jpg" alt="" width="300" height="180" /></a>Дедалі більшого значення в українській економіці набуває проблема ухилення від сплати податків. Ухилення від сплати податків становить значну частину тіньової економіки країни. За даними Міністерства економічного розвитку і туризму, рівень тінізації в 2007 році – 28%, в 2008 – 34%, в 2009 році – 32% від реального ВВП. До 2011 року відмічена тенденція до зростання цього показника. Це говорить про те, що до державного бюджету надходить менше коштів, ніж потрібно для виконання державою своїх функцій.</p>
<p>Ухилення від сплати податків &#8211; цілеспрямовані дії платника податків, які дозволяють йому уникнути або зменшити його обов&#8217;язкові виплати до бюджету, вироблені в вигляді податків, зборів, мита та інших платежів.<span id="more-145"></span></p>
<p>Уникнення податків та ухилення від їх сплати притаманні будь-якому суспільству. Причиною цього є очевидний вплив податків на доходи і витрати платників при недостатньому усвідомленні ними вигоди від споживання суспільних благ, що фінансуються за рахунок податкових платежів. Це означає, що витоки зазначеного суспільного явища необхідно шукати в суспільній природі податків, які за своєю сутністю є еквівалентними платежами громадян в обмін на суспільні блага, що надає їм держава, виконуючи свої функції.</p>
<p>Причини ухилення від сплати податків різні, прагнення уникнути їх є своєрідна реакція на будь-які податкові заходи держави і обумовлена спробою власника так чи інакше захистити своє майно, капітал або доходи від будь-яких посягань, навіть від тих, які освячені законом. Можна виділити  причини, які підштовхують підприємців до ухилення від сплати податків:</p>
<p>-         моральні &#8211; породжуються характером податкових законів, а також податковою системою в цілому;</p>
<p>-         політичні &#8211; коли податки починають неправомірно використовуватися державою як інструмент соціальної або економічної політики;</p>
<p>-         економічні &#8211; розбалансованість банківської системи, криза платежів, інфляційні процеси, зростання цін і зниження платоспроможності населення, значний дефіцит бюджету;</p>
<p>-         правові &#8211; криються в складності податкової системи, яка перешкоджає ефективності податкового контролю, внаслідок чого платник податків може уникнути сплати податків.</p>
<p>Ухилення від сплати податків має негативні наслідки як для економіки, так і для держави в цілому. Державний бюджет недоотримує належні йому кошти, тому йому доводиться обмежувати реалізацію деяких державних програм, не виплачувати заробітну плату працівникам бюджетної сфери і т.д. Крім того, несплата податків може мати серйозні наслідки в вигляді порушення принципів конкуренції. Тому в даний момент припинення спроб несплати податків зведено в ранг державної податкової політики.</p>
<p>Отже, проблема ухилення від податків є актуальною і потребує вжиття заходів, спрямованих на її вирішення. Для зменшення масштабів ухилення від сплати податків слід вдосконалити податкове законодавство; підвищити рівень податкової культури та податкової дисципліни; посилити боротьбу з корупцією; ефективно використовувати податкові надходження, поступово знижувати податкове навантаження, провести кодифікацію податкових законів, значно спростити їх викладення, зробити доступними та зрозумілими.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://kotler.com.ua/uxilennya-vid-splati-podatniv-prichini-ta-naslidki.html/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Статистика покупок через мережу Internet</title>
		<link>http://kotler.com.ua/statistika-pokupok-cherez-merezhu-internet.html</link>
		<comments>http://kotler.com.ua/statistika-pokupok-cherez-merezhu-internet.html#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 17 Mar 2012 18:25:59 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
				<category><![CDATA[Интересные факты]]></category>
		<category><![CDATA[Деньги]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://kotler.com.ua/?p=142</guid>
		<description><![CDATA[Більшість населення має доступ до всесвітньої мережі Internet, яка дає можливість здійснювати покупки не виходячи з дому. Це є досить зручним і популярним в наш час. Наведемо деякі статистичні дані в секторі покупок через Internet в Україні за минулий рік, наприклад, найбільш значущу частину в загальному обсязі покупок в Internet-магазинах займають: -         книги та канцтовари [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://kotler.com.ua/wp-content/uploads/2012/03/pokupki_v_internet.jpg"><img class="alignleft size-medium wp-image-143" title="Статистика покупок через мережу Internet" src="http://kotler.com.ua/wp-content/uploads/2012/03/pokupki_v_internet-300x300.jpg" alt="" width="300" height="300" /></a>Більшість населення має доступ до всесвітньої мережі Internet, яка дає можливість здійснювати покупки не виходячи з дому. Це є досить зручним і популярним в наш час.</p>
<p>Наведемо деякі статистичні дані в секторі покупок через Internet в Україні за минулий рік, наприклад, найбільш значущу частину в загальному обсязі покупок в Internet-магазинах займають:</p>
<p>-         книги та канцтовари – 51%;</p>
<p>-         побутова техніка – 43%;</p>
<p>-         косметика та парфумерія – 40%;</p>
<p>-         комп’ютери та комплектуючі – 39%.</p>
<p>Варто відмітити, що основними перевагами Internet-магазинів по оцінці покупців є:<span id="more-142"></span></p>
<ul>
<li>68% &#8211; оцінили економію часу;</li>
<li>60% &#8211; отримали можливість найти товар чи продукцію, котрих немає в звичайних магазинах їх міста чи навіть району;</li>
<li>54% &#8211; вважають, що в Internet-магазині ціни на товари нижчі;</li>
<li>52% &#8211; оцінили зручність доставки.</li>
</ul>
<p>В свою чергу я також користувалася такими послугами, і як на мою думку, в покупках через Internet-магазини присутні як плюси, так і мінуси.</p>
<p>Так, я згодна, що це зручно та інколи дешевше, проте в Internet-магазинах не надається повна інформація про товар чи продукцію, що не задовольняє близько 50% користувачів даними послугами.</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://kotler.com.ua/statistika-pokupok-cherez-merezhu-internet.html/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Підвищення цін на золото</title>
		<link>http://kotler.com.ua/pidvishhennya-cin-na-zoloto.html</link>
		<comments>http://kotler.com.ua/pidvishhennya-cin-na-zoloto.html#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 16 Mar 2012 18:22:53 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
				<category><![CDATA[Интересные факты]]></category>
		<category><![CDATA[Золото]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://kotler.com.ua/?p=139</guid>
		<description><![CDATA[Ціни на золото ростуть, тому що євро продовжує зміцнюватися до долара після тендеру на недорогі кредити Європейського Центробанку, який показав високий попит. Золото торгувалося по $ 1.623,39 за тройську унцію в порівнянні з $ 1.614,29 на закриття торгів у вівторок, а ф&#8217;ючерси в США з поставкою в лютому додали $ 7,70 до $ 1.625,30 за [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://kotler.com.ua/wp-content/uploads/2012/03/pidvuschennya_tsin_na_zoloto.jpg"><img class="size-medium wp-image-140 alignright" title="pidvuschennya_tsin_na_zoloto" src="http://kotler.com.ua/wp-content/uploads/2012/03/pidvuschennya_tsin_na_zoloto-300x225.jpg" alt="" width="300" height="225" /></a>Ціни на золото ростуть, тому що євро продовжує зміцнюватися до долара після тендеру на недорогі кредити Європейського Центробанку, який показав високий попит.</p>
<p>Золото торгувалося по $ 1.623,39 за тройську унцію в порівнянні з $ 1.614,29 на закриття торгів у вівторок, а ф&#8217;ючерси в США з поставкою в лютому додали $ 7,70 до $ 1.625,30 за унцію. З початку року ціни виросли більш ніж на 15 відсотків.<br />
Золото як і інші активи, номіновані в доларах, дорожчає під час зниження курсу американської валюти, так як стає більш привабливим для інвесторів за межами США.<span id="more-139"></span><br />
Найголовніше тут &#8211; це дуже значне відновлення євро. Прибутковість по облігаціях периферійних країн єврозони знижується. Комерційні банки можуть використовувати кредити ЄЦБ з дуже низькими ставками для покупки облігацій з більш високою прибутковістю. Банки взяли кредити на 489 мільярдів євро під час першого в історії аукціону трирічних кредитів ЄЦБ, давши інвесторам надію на те, що кредитної кризи вдасться уникнути. Це потрібно розглядати як позитивний результат. Для банків це зростання як мінімум на 240 мільярдів євро. Але золоту навряд чи вдасться істотно зрости в ціні до кінця року, тому що трейдери знижують активність перед Різдвом і<br />
Новим Роком. Ціна на золоті злитки 20.12.2011 піднялася на 0,3 відсотка в порівнянні з ціною закриття попередніх торгів. Таким чином, ціна на золото доросла до 1,132.20 доларів за тройську унцію.</p>
<p>При цьому, повторю, долар впав щодо євро на форексі. Пара долар &#8211; євро закріпилася на рівні 1,4505 у порівнянні з 1,4483 долара за 1 євро напередодні.<br />
Курс золота зростає, але не по прямій траєкторії, а стрибкоподібно. Підніметься &#8211; впаде &#8211; знову підніметься.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://kotler.com.ua/pidvishhennya-cin-na-zoloto.html/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Статистика безробіття(листопад 2011р)</title>
		<link>http://kotler.com.ua/statistika-bezrobittyalistopad-2011r.html</link>
		<comments>http://kotler.com.ua/statistika-bezrobittyalistopad-2011r.html#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 14 Mar 2012 18:22:19 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
				<category><![CDATA[Интересные факты]]></category>
		<category><![CDATA[Качество жизни]]></category>
		<category><![CDATA[Социальные факты]]></category>
		<category><![CDATA[Стандарты]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://kotler.com.ua/?p=134</guid>
		<description><![CDATA[Статистика відіграє досить важливу роль в економічному і суспільному житті українців. Досить важливу роль у статистиці приділяють питанням перепису населення, міграції, імміграцій, показникам народжуваності, смертності тощо, адже це впливає на суспільство нашої країни. Саме питання безробіття нині є актуальним в нашій країні. Громадяни України хочуть почути від керівників країни: «Скільки громадян змушені виживати без роботи?!». [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://kotler.com.ua/wp-content/uploads/2012/03/statistika_bezrobitnosti.jpg"><img class="size-medium wp-image-135 alignright" title="Статистика безробіття(листопад 2011р)" src="http://kotler.com.ua/wp-content/uploads/2012/03/statistika_bezrobitnosti-300x166.jpg" alt="" width="300" height="166" /></a>Статистика відіграє досить важливу роль в економічному і суспільному житті українців. Досить важливу роль у статистиці приділяють питанням перепису населення, міграції, імміграцій, показникам народжуваності, смертності тощо, адже це впливає на суспільство нашої країни.</p>
<p>Саме питання безробіття нині є актуальним в нашій країні. Громадяни України хочуть почути від керівників країни: «Скільки громадян змушені виживати без роботи?!».</p>
<p>Наша влада гарно у відповідь представляє цифри та статистичні дані, які далеко від правди. Сам уряд країни не бажає визнавати, що саме за відсутності роботи,як свідчать статистичні дані, 7 мільйонів українців виїхали закордон на заробітки. Також статистика дає такі дані, що в Україні близько 2 мільйонів селян, які живуть лише із присадибного господарства. Статистичним шахрайством влада демонструє фальшиве благополуччя, яке лише покриває масштаб безробіття.<span id="more-134"></span></p>
<p>Наведемо деякі статистичні дані по безробіттю України в порівнянні з іншими країнами:</p>
<p>Як нам відомо, безробітними вважаються всі, хто хоче працювати й не може знайти роботу, так наприклад, у Росії таких – 9,2%; у Чехії – 7,8%; в Італії – 8,2%; у Португалії – 8,7%; в Україні – 14%. Рівень безробіття є диференційованим по окремих регіонах України. Нині найвищий рівень безробіття зареєстровано у західних областях: Волинській, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській,Тернопільській областях.</p>
<p>Найнижчі показники рівня безробіття склалися в: Одеській обл, м.Київ, м.Севастополь.</p>
<p>За статистичними даними станом на листопад 2011 рік маємо, що</p>
<p>× кількість незайнятих громадян, які перебували на обліку в держ.службі зайнятості склала 15361;</p>
<p>× потреба підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць та вакантних посад – 775 осіб;</p>
<p>× навантаження на одне вільне робоче місце (вакантну посаду) – 20 осіб.</p>
<p>Щодо статистичних даних зареєстрованих безробітних у листопаді 2011 року маємо:</p>
<p>-                     всього зареєстровано безробітних осіб – 14722 осіб, з них отримують допомогу по безробіттю – 10913 осіб;</p>
<p>-                     дана частка у % до населення до працездатного віку – 1,8%;</p>
<p>-                     середній розмір допомоги за місяць – 760грн. (що у порівнянні, наприклад, з жовтнем -767грн, з вереснем – 788грн, зменшується).</p>
<p>Отже, проаналізувавши статистичні дані, можна зробити висновок, що дана ситуація по безробіттю має негативний вплив на економіку країни в цілому, тому, на мою думку, урядові потрібно більше приділяти уваги програмам по боротьбі з безробіттям, та слідкувати на законодавчому рівні якість їх впроваджень та виконання.</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://kotler.com.ua/statistika-bezrobittyalistopad-2011r.html/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Статистика смертності та нороджуваності в Полтавській області</title>
		<link>http://kotler.com.ua/statistika-smertnosti-ta-norodzhuvanosti-v-poltavskij-oblasti.html</link>
		<comments>http://kotler.com.ua/statistika-smertnosti-ta-norodzhuvanosti-v-poltavskij-oblasti.html#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 13 Mar 2012 18:17:37 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
				<category><![CDATA[Исследования]]></category>
		<category><![CDATA[Статистика смертності]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://kotler.com.ua/?p=131</guid>
		<description><![CDATA[Статистика як наука відіграє досить важливу роль у суспільному та економічному житті кожної з областей України. Не виключенням є і Полтавська область. Можна одразу перейти до фактів та статистичних даних. Так, наприклад, за статистичними обрахунками за 9 місяців цього року жителів Полтавської області стало менше майже на 8 тис. чол. Якщо детальніше, то станом на [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Статистика як наука відіграє досить важливу роль у суспільному та економічному житті кожної з областей України. Не виключенням є і Полтавська область.</p>
<p>Можна одразу перейти до фактів та статистичних даних. Так, наприклад, за статистичними обрахунками за 9 місяців цього року жителів Полтавської області стало менше майже на 8 тис. чол. Якщо детальніше, то станом на 1 жовтня 2011 року в області, по оцінці, чисельність населення склала 1480 тис. чоловік. А за попередні 9 місяців зменшилось на 7730 тис. чол.</p>
<p>Причиною такого зменшення населення виникло через перевищення числа смертності над народжуваності, котре склало 7718 чол., та міграційного  скорочення населення – 12 чол.</p>
<p>Так в Чорнухівському районі цей показник найвищий, на території Комсомольської обл. цей показник найменший.</p>
<p>В структурі смерті населення 1 місце займають хвороби системи кровообігу – 65,4% від загальної  кількості померлих; на другому місці – новоутворення – 13,4%; на третьому місці – зовнішні причини: нещасні випадки, самогубства, вбивства и т.д. – 6,2%.</p>
<p><a href="http://kotler.com.ua/wp-content/uploads/2012/03/statistika-smertnosyi.gif"><img class="size-medium wp-image-132 alignright" title="Статистика смертності" src="http://kotler.com.ua/wp-content/uploads/2012/03/statistika-smertnosyi-300x175.gif" alt="" width="300" height="175" /></a>Проте є і позитивні статистичні дані, за ті ж самі 9 місяців в Полтавській обл.. зареєстровано народження 10612 малюків.</p>
<p>Але все таки у порівнянні з цим самим періодом минулого року це на 50 новонароджених (0,5%) менше.</p>
<p>Таким чином можна обрахувати загальний коефіцієнт народжуваності – на 1 тис.        населення   він     складає       9,5.</p>
<p>Проаналізувавши дані можна сказати, що статистика народжуваності і смертності в обл. не має не досить позитивний характер. Мені здається, що ці показники можна змінити: народжуваність повинна збільшуватися, смертність – навпаки. Щоб досягти такого результату влада повинна заохочувати населення до народження дітей: стабільна та висока фінансова допомога при народженні дитини; щодо смертності – повинні вводитися більш допустимі пільги для людей похилого віку, і також, фінансова підтримка.<span id="more-131"></span><!--more--></p>
<p>В загальному хочу додати, що саме статистика допомагає нам зібрати, згрупувати, обрахувати, проаналізувати та зробити висновки та прийняти правильні рішення.</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://kotler.com.ua/statistika-smertnosti-ta-norodzhuvanosti-v-poltavskij-oblasti.html/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Якість життя, як основний показник соціально-економічного розвитку громади</title>
		<link>http://kotler.com.ua/yakist-zhittya-yak-osnovnij-pokaznik-socialno-ekonomichnogo-rozvitku-gromadi-2.html</link>
		<comments>http://kotler.com.ua/yakist-zhittya-yak-osnovnij-pokaznik-socialno-ekonomichnogo-rozvitku-gromadi-2.html#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 12 Mar 2012 18:14:39 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
				<category><![CDATA[Исследования]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://kotler.com.ua/?p=128</guid>
		<description><![CDATA[Продовження дослідження, поданого тут. До формулювання своєї проблеми якості життя статистики підходять з гумором: усі їдять хліб з маслом, але хто їсть тільки хліб, хто -  тільки масло, а хто і те, й інше – підрахувати практично неможливо. Все так відбувається й тоді, коли вони беруться за визначення рівня бідності. Точно сказати, якою мірою ця [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://kotler.com.ua/wp-content/uploads/2012/03/terutorialna_gromada1.jpg"><img class="alignleft size-medium wp-image-129" title="Територіальна громада в Україні" src="http://kotler.com.ua/wp-content/uploads/2012/03/terutorialna_gromada1-300x199.jpg" alt="" width="300" height="199" /></a>Продовження дослідження, поданого <a href="http://kotler.com.ua/yakist-zhittya-yak-osnovnij-pokaznik-socialno-ekonomichnogo-rozvitku-gromadi.html">тут</a>.</p>
<p>До формулювання своєї проблеми якості життя статистики підходять з гумором: усі їдять хліб з маслом, але хто їсть тільки хліб, хто -  тільки масло, а хто і те, й інше – підрахувати практично неможливо. Все так відбувається й тоді, коли вони беруться за визначення рівня бідності. Точно сказати, якою мірою ця проблема актуальна для України, не може ніхто. Згідно з опитуваннями, у ці ряди зараховують себе 70 % українців, Держкомстат – майже у два рази менше – 27, а Всесвітній банк – 30,2 %. Але доктор економічних наук, професор Елла Лібанова вважає, що розрахунки іноземних експертів стосовно України не завжди можна назвати коректними, оскільки їх методики орієнтовані лише на західні країни і абсолютно не враховують специфіку перехідної економіки.<span id="more-128"></span></p>
<p>Є, на мій погляд, чимало погрішностей (якщо не сказати більше) і в характеристиці стану людського розвитку країни, зробленій за методикою ПРООН. Захід переважно враховує так звані “стимулятори”, тобто виключно позитивні моменти і повністю обходить увагою негатив, як, скажімо, рівень злочинності, безробіття, суїцидів.</p>
<p>Індекс людського розвитку для України у 2010 році становить 0,71 &#8211; категорія високо розвинутих країн, і відносить країну на 69 місце з 169 держав і територій. ІЛР України за 2010 рік (0,710) нижче середнього (0,717) по країнах Європи та Центральної Азії. Він також нижчий за середній показник країн із високим рівнем людського розвитку (0,717).</p>
<p>За період з 1990 до 2010 рр. очікувана тривалість життя при народженні в Україні зменшилася приблизно на 1 рік, середня тривалість навчання зросла більш ніж на 2 роки, очікувана тривалість навчання збільшилася більш ніж на 2 роки. ВНД на душу населення в Україні за цей період зменшився на 27 відсотків.</p>
<p>Я горда, що саме Україна  перша (не лише в СНД і Європі, а у світі (!) держава, де спробували побудувати такий докладний індекс людського розвитку  по регіонах країни.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://kotler.com.ua/yakist-zhittya-yak-osnovnij-pokaznik-socialno-ekonomichnogo-rozvitku-gromadi-2.html/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Державний борг України</title>
		<link>http://kotler.com.ua/derzhavnij-borg-ukra%d1%97ni.html</link>
		<comments>http://kotler.com.ua/derzhavnij-borg-ukra%d1%97ni.html#comments</comments>
		<pubDate>Sun, 11 Mar 2012 18:12:29 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
				<category><![CDATA[Финансы]]></category>
		<category><![CDATA[Бюджет]]></category>
		<category><![CDATA[Финансы Украины]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://kotler.com.ua/?p=125</guid>
		<description><![CDATA[На  сьогодні держборг має дві основні складові: внутрішній і зовнішній борг. До 1996 року внутрішній борг України формувався переважно внаслідок отримання певних прямих позик НБУ для покриття дефіциту державного бюджету. Заборгованість перед Нацбанком за такі кредити 1 січня 1996 року становила 7,7 млрд. грн ( 96 % від державного внутрішнього боргу). Ця досить значна заборгованість [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://kotler.com.ua/wp-content/uploads/2012/03/derzhborg_ukrainu.jpg"><img class="alignleft size-medium wp-image-126" title="Держаний борг України" src="http://kotler.com.ua/wp-content/uploads/2012/03/derzhborg_ukrainu-300x220.jpg" alt="" width="300" height="220" /></a>На  сьогодні держборг має дві основні складові: внутрішній і зовнішній борг.</p>
<p>До 1996 року внутрішній борг України формувався переважно внаслідок отримання певних прямих позик НБУ для покриття дефіциту державного бюджету. Заборгованість перед Нацбанком за такі кредити 1 січня 1996 року становила 7,7 млрд. грн ( 96 % від державного внутрішнього боргу). Ця досить значна заборгованість біла спивана 23 січня 1997 року.</p>
<p>Головну частину державного боргу України займає зовнішній борг, тобто  борг перед іноземними інвесторами. Україна , яе незалежна держава, запозичила перший зовнішній борг у 1993 році &#8211; 0,4 млрд. доларів, а вже у 1994 році сума заборгованості України складала вже 3,6 млрд. доларів.</p>
<p>Через 5 років , 1 січня 1999 року, державний зовнішній борг складав 11,5 млрд. доларів США, а на кінець 2011 року – 123,149 млрд. доларів.<span id="more-125"></span></p>
<p>Вцілому, якщо підвести підсумки за 2011 рік, зовнішній борг України збільшився на 4,8% , що призвело і до зростання державного боргу . Останній в свою чергу складав 360,5 млрд. грн. на 5 вересня 2011 року. Економісти визначають суму порогового значення боргу на кінець року у 375,6 млрд. грн.</p>
<p>Зовнішній борг органів державного управління за січень-вересень виріс на 6,7%, або на 1,667 млрд. доларів, у третьому кварталі скоротився на 2,4% &#8211; до 26,649 млрд. доларів.</p>
<p>За підсумками останніх 3 місяців  зовнішній борг органів грошово-кредитного регулювання скоротився на 2,2% &#8211; до 7,615 млрд. гривень; банків &#8211; на 5,6%, до 25,944 млрд. доларів; інших секторів &#8211; збільшився на 3,3% &#8211; до 56,102 млрд. доларів.</p>
<p>Незважаючи на невтішні цифри в Україні проявляється тенденція до скорочення щорічного приросту кредиту – у 2010 році валови внутрішній борг збільшився на 13,5 %  або на 13,9 млрд. доларів ( 85,7 % від ВВП).</p>
<p>Тенденція до зростання державного боргу стала помітною ще у 1994 році, коли держборг складав 4,8 млрд. доларів ( 75 % &#8211; зовнішній борг).</p>
<p>Така сума боргу і кількість накладених на Україну різноманітних боргових зобов&#8217;язень показує неефективність організації національної економіки, недоліки механізму банківської системи.</p>
<p>Не­обхідно вдосконалювати систему управління державним боргом,  головними завданнями якої будуть:</p>
<ul>
<li>недопущення неефективного та      нецільового використання запозичених коштів;</li>
</ul>
<ul>
<li>забезпечення своєчасної та      повної сплати суми основного боргу та нарахованих відсотків;</li>
</ul>
<ul>
<li>визначення оптимального      співвідношення між внутрішніми та зовнішніми запозиченнями за умови      збереження фінансової рівноваги країни;</li>
</ul>
<p>Якщо дані завдання не будуть виконуватись Україна маї лише одни вихід –  анулювання боргів, що значно зменшить авторитет нашої країни на світовій арені.</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://kotler.com.ua/derzhavnij-borg-ukra%d1%97ni.html/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Якість життя, як основний показник соціально-економічного розвитку громади</title>
		<link>http://kotler.com.ua/yakist-zhittya-yak-osnovnij-pokaznik-socialno-ekonomichnogo-rozvitku-gromadi.html</link>
		<comments>http://kotler.com.ua/yakist-zhittya-yak-osnovnij-pokaznik-socialno-ekonomichnogo-rozvitku-gromadi.html#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 10 Mar 2012 18:12:10 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
				<category><![CDATA[Исследования]]></category>
		<category><![CDATA[Качество жизни]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://kotler.com.ua/?p=122</guid>
		<description><![CDATA[Процеси глобалізації охоплюють практично всі сфери суспільної діяльності: економіку, політику, ідеологію, культуру, науку, інформаційний простір і знання, спосіб життя, середовище життєдіяльності людини та ін. З огляду на це актуальними є нові теми і напрямки досліджень, що мають підсилити вимірювання ефективності й забезпечити розробку нової політики і програм соціально-економічного розвитку країни. Я вважаю, що необхідно розглядати [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://kotler.com.ua/wp-content/uploads/2012/03/terutorialna_gromada.jpg"><img class="alignleft size-medium wp-image-123" title="Якість життя, як основний показник соціально-економічного розвитку громади" src="http://kotler.com.ua/wp-content/uploads/2012/03/terutorialna_gromada-300x224.jpg" alt="" width="300" height="224" /></a>Процеси глобалізації охоплюють практично всі сфери суспільної діяльності: економіку, політику, ідеологію, культуру, науку, інформаційний простір і знання, спосіб життя, середовище життєдіяльності людини та ін. З огляду на це актуальними є нові теми і напрямки досліджень, що мають підсилити вимірювання ефективності й забезпечити розробку нової політики і програм соціально-економічного розвитку країни.</p>
<p>Я вважаю, що необхідно розглядати показники якості життя як ключові  орієнтири соціально-економічного розвитку країни.</p>
<p>Категорія якості життя населення широко використовується сучасними економістами, соціологами, статистиками, політологами.<span id="more-122"></span></p>
<p>Термін “якість життя” започаткував Дж. Гелбрейт у 1957 р. в науковій праці “Суспільство достатку”, де він наголошував, що  економічні клопоти заповнюють практично більшу частину життя, тому головним завданням економіки є підвищення доходів.</p>
<p>На мою думку, одним із важливих індикаторів якості життя населення є прожитковий мінімум – показник мінімального рівня споживання матеріальних благ та послуг, необхідних для збереження здоров’я і життєдіяльності людини. Успішний національний розвиток прирівнюється до нарощування ВНП і збільшення питомого доходу. Цей показник в узагальненому вигляді характеризуває стан і розвиток економіки і є основою соціально-економічної політики. За допомогою питомого ВНП оцінювається і рівень життя населення. До сьогодні показник ВНП використовується у міждержавних порівняннях.</p>
<p>Зазначений підхід у вимірюванні  добробуту суспільства нині критикується, оскільки у довготривалій перспективі зростання ВНП обмежується темпами зростання населення, тобто робочої сили. Економічне зростання будь-якої країни пов’язане з технічним прогресом, тому необхідно особливу увагу приділяти інвестиціям у людський капітал. Розглядається варіант переходу від теорії зростання до теорії стійкості, яка спрямована на стабільне виробництво і споживання, що грунтуються не на збільшенні сукупного суспільного продукту, а на принципах соціальної справедливості.</p>
<p>Таким чином, бачимо, що вивчення проблем якості еволюціонувало від якості товарів до якості людини і далі до якості життя. Людина більше не може розглядатися як інструмент, засіб економічного розвитку, а соціальний розвиток не є автоматичним наслідком економічного розвитку і не може більше виступати вторинною метою. Саме тому нині необхідно розглядати якість життя як критерій усієї державної зовнішньої та внутрішньої політики і реформ, що проводяться.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://kotler.com.ua/yakist-zhittya-yak-osnovnij-pokaznik-socialno-ekonomichnogo-rozvitku-gromadi.html/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Чому українці не сплачують податки?</title>
		<link>http://kotler.com.ua/chomu-ukra%d1%97nci-ne-splachuyut-podatki.html</link>
		<comments>http://kotler.com.ua/chomu-ukra%d1%97nci-ne-splachuyut-podatki.html#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 04 Feb 2012 16:11:08 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
				<category><![CDATA[Финансы]]></category>
		<category><![CDATA[Бюджет]]></category>
		<category><![CDATA[Корупция]]></category>
		<category><![CDATA[Финансы Украины]]></category>
		<category><![CDATA[Экономика Украины]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://kotler.com.ua/?p=118</guid>
		<description><![CDATA[Податки  &#8211; вічно хвора тема. І новий кодекс прийнято, а питання це все досі залишається відкритим. Усі законотворці твердять в один голос, що наші співвітчизники сплачують малі податки. Дійсно, у світі відомі більші відрахування на користь держави. Проте тут є суттєва проблема: люди знають куди витрачаються їхні гроші, а також натомість отримують багато соціальних гарантій [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://kotler.com.ua/wp-content/uploads/2012/02/nalogi.jpg"><img class="alignleft size-medium wp-image-119" title="Чому українці не сплачують податки?" src="http://kotler.com.ua/wp-content/uploads/2012/02/nalogi-206x300.jpg" alt="" width="206" height="300" /></a>Податки  &#8211; вічно хвора тема. І новий кодекс прийнято, а питання це все досі залишається відкритим. Усі законотворці твердять в один голос, що наші співвітчизники сплачують малі податки. Дійсно, у світі відомі більші відрахування на користь держави. Проте тут є суттєва проблема: люди знають куди витрачаються їхні гроші, а також натомість отримують багато соціальних гарантій та пільг.</p>
<p>В Україні ситуація дещо інша. Ми сплачуємо порівняно не великі податки, проте не маємо впевненості, що ці кошти витрачаються за призначення. Також не мало важливим фактором у нашій державі є те, що по-справжньому заможні люди платять менше, а ніж звичайні громадяни.</p>
<p>Не бажання українців сплачувати єдиний податок ще можна пояснити тим, що практика оподаткування в Україні почала приміняться нещодавно – з отриманням Україною незалежності. До цього вся власність була державною, і сплачували податки за свої громадян також держава. Тому для нашого населення така практика є новою та поки що не дієвою.<span id="more-118"></span></p>
<p>Хоча нещодавно і був прийнятий новий Податковий Кодекс, проте це не допомогло легалізувати тіньовий бізнес. За деякими підрахунками тіньовий бізнес України становить 60%, а за іншими 120%. Тобто в цьому і полягає найголовніша проблема. Те, що не сплачують податки деякі особи з малого бізнесу є не таким загрозливим, як те, що великі приватні підприємці з багатомільйонним прибутком відмовляються сплачувати податки і йдуть в тінь.</p>
<p>З питання не сплати податків і причин, які передують цьому проводилося соціологічне опитування. І ось, що воно показало. 41,4% опитаних вважають, що головна причина такої ситуації полягає в, що існуюча податкова система не справедлива до тих, хто чесно заробляє свої</p>
<p>1.</p>
<p>гроші. 49,8% опитаних це пов’язують з невпевненістю громадян в тому, куди витрачаються їхні  відрахування. 8,8% взагалі вважають, що в нашій країні не прийнято сплачувати всі податки.</p>
<p>З усього вищевикладеного в мене склалося таке враження, що наша основна проблема полягає не в бажанні ухилятися від сплати податки, а в бажанні знати куди вони витрачаються.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://kotler.com.ua/chomu-ukra%d1%97nci-ne-splachuyut-podatki.html/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>

