Корупція в Україні

На сьогоднішній день, масштаб тіньової економіки в Україні досягає 45% ВВП,а хабарі в країні змушені давати 40% населення. Аналіз ситуації дозволяє зробити висновок, що корупцією в країні уражені всі органи влади, в тому числі, і ті, що покликані боротися з нею: суди, прокуратура, правоохоронні органи…
Метою мого есе є аналіз рівня корупції, її вплив на суспільно-політичне,соціальне та економічний розвиток України, а також короткий огляд заходів по боротьбі з цим негативним явищем.
Щодо причин, які спричинюють корупцію в Україні, можна виділити, на мою думку,такі:часті зміни законодавства у сфері регулювання підприємницької діяльності, недосконалість правової бази, недосконалість податкової політики і законодавства, відсутність необхідної перевірки професійних і моральних якостей осіб, прийнятих на державну службу. Основна причина-існування тіньової економіки.

Розв’язання проблеми, пов’язаної з надзвичайно високим рівнем корумпованості українського суспільства, віднесено до пріоритетних напрямів діяльності Президента й Уряду України, що власне й детермінує її важливість. Практична реалізація цього пріоритету передбачає розроблення і здійснення державної антикорупційної політики, підґрунтям якої мають стати показники сприйняття громадськістю корупційних проявів та оцінка їх суспільної небезпеки. Аналіз стану корупції в Україні, дозволяє стверджувати про існування діаметрально протилежних позицій в оцінці масштабів охоплення корупцією українського суспільства. З одного боку, представники органів державної влади, посилаючись на статистичні дані, заявляють, що підстав для особливої стурбованості немає, оскільки до адміністративної відповідальності притягується менше 2 % державних службовців і посадових осіб органів місцевого самоврядування . А з іншого боку, із шести тисяч розглянутих в судових органах протоколів про корупційні діяння серед притягнутих до відповідальності з числа державних службовців першої і другої категорій – лише дві особи!

По-суті, корупцію можна розглядати антиподом правової і демократичної держави, чинником який дестабілізує і гальмує економічний, соціальний та суспільний розвиток в цілому. Саме тому не можна недооцінювати негативного впливу корупційних проявів. У цьому контексті актуалізується потреба в здійсненні оцінки ступеня надійності, доброчесності чиновників і політиків, громадського контролю за їхньою діяльністю.

Не можуть не привернути увагу наступні офіційні дані: у 2005 році було виявлено 4150 фактів хабарництва, із них було провадження в суді по справі – 2751, кількість осіб, яких засуджено – 603, з них до позбавлення волі – 30; у 2007 році ці показники склали – 3406, 2478, 398 і 17 відповідно.

По-суті, можна констатувати, що незначний відсоток правопорушників-хабарників притягуються до відповідальності. Таким чином, статистичні дані породжують сумніви щодо об’єктивності і масштабів поширення корупції в Україні. Так, результати проведених у червні 2010 року  соціологічних опитувань “ Корупція в Україні ” свідчать, що переважна більшість громадян України (68,8%) задля розв’язання своїх проблем була вимушена давати хабарі. Це дає підстави стверджувати, що корупція в Україні поширена в значних масштабах.

Роблячи загальний висновок, можна сказати, що корупція в Україні є, рівень корумпованості нашого населення постійно зростає. І з цим варто боротися.