Статистика смертності та нороджуваності в Полтавській області
Статистика як наука відіграє досить важливу роль у суспільному та економічному житті кожної з областей України. Не виключенням є і Полтавська область.
Можна одразу перейти до фактів та статистичних даних. Так, наприклад, за статистичними обрахунками за 9 місяців цього року жителів Полтавської області стало менше майже на 8 тис. чол. Якщо детальніше, то станом на 1 жовтня 2011 року в області, по оцінці, чисельність населення склала 1480 тис. чоловік. А за попередні 9 місяців зменшилось на 7730 тис. чол.
Причиною такого зменшення населення виникло через перевищення числа смертності над народжуваності, котре склало 7718 чол., та міграційного скорочення населення – 12 чол.
Так в Чорнухівському районі цей показник найвищий, на території Комсомольської обл. цей показник найменший.
В структурі смерті населення 1 місце займають хвороби системи кровообігу – 65,4% від загальної кількості померлих; на другому місці – новоутворення – 13,4%; на третьому місці – зовнішні причини: нещасні випадки, самогубства, вбивства и т.д. – 6,2%.
Проте є і позитивні статистичні дані, за ті ж самі 9 місяців в Полтавській обл.. зареєстровано народження 10612 малюків.
Але все таки у порівнянні з цим самим періодом минулого року це на 50 новонароджених (0,5%) менше.
Таким чином можна обрахувати загальний коефіцієнт народжуваності – на 1 тис. населення він складає 9,5.
Проаналізувавши дані можна сказати, що статистика народжуваності і смертності в обл. не має не досить позитивний характер. Мені здається, що ці показники можна змінити: народжуваність повинна збільшуватися, смертність – навпаки. Щоб досягти такого результату влада повинна заохочувати населення до народження дітей: стабільна та висока фінансова допомога при народженні дитини; щодо смертності – повинні вводитися більш допустимі пільги для людей похилого віку, і також, фінансова підтримка. Читать полностью
Якість життя, як основний показник соціально-економічного розвитку громади
Продовження дослідження, поданого тут.
До формулювання своєї проблеми якості життя статистики підходять з гумором: усі їдять хліб з маслом, але хто їсть тільки хліб, хто - тільки масло, а хто і те, й інше – підрахувати практично неможливо. Все так відбувається й тоді, коли вони беруться за визначення рівня бідності. Точно сказати, якою мірою ця проблема актуальна для України, не може ніхто. Згідно з опитуваннями, у ці ряди зараховують себе 70 % українців, Держкомстат – майже у два рази менше – 27, а Всесвітній банк – 30,2 %. Але доктор економічних наук, професор Елла Лібанова вважає, що розрахунки іноземних експертів стосовно України не завжди можна назвати коректними, оскільки їх методики орієнтовані лише на західні країни і абсолютно не враховують специфіку перехідної економіки. Читать полностью
Державний борг України
На сьогодні держборг має дві основні складові: внутрішній і зовнішній борг.
До 1996 року внутрішній борг України формувався переважно внаслідок отримання певних прямих позик НБУ для покриття дефіциту державного бюджету. Заборгованість перед Нацбанком за такі кредити 1 січня 1996 року становила 7,7 млрд. грн ( 96 % від державного внутрішнього боргу). Ця досить значна заборгованість біла спивана 23 січня 1997 року.
Головну частину державного боргу України займає зовнішній борг, тобто борг перед іноземними інвесторами. Україна , яе незалежна держава, запозичила перший зовнішній борг у 1993 році – 0,4 млрд. доларів, а вже у 1994 році сума заборгованості України складала вже 3,6 млрд. доларів.
Через 5 років , 1 січня 1999 року, державний зовнішній борг складав 11,5 млрд. доларів США, а на кінець 2011 року – 123,149 млрд. доларів. Читать полностью
Якість життя, як основний показник соціально-економічного розвитку громади
Процеси глобалізації охоплюють практично всі сфери суспільної діяльності: економіку, політику, ідеологію, культуру, науку, інформаційний простір і знання, спосіб життя, середовище життєдіяльності людини та ін. З огляду на це актуальними є нові теми і напрямки досліджень, що мають підсилити вимірювання ефективності й забезпечити розробку нової політики і програм соціально-економічного розвитку країни.
Я вважаю, що необхідно розглядати показники якості життя як ключові орієнтири соціально-економічного розвитку країни.
Категорія якості життя населення широко використовується сучасними економістами, соціологами, статистиками, політологами. Читать полностью
Чому українці не сплачують податки?
Податки – вічно хвора тема. І новий кодекс прийнято, а питання це все досі залишається відкритим. Усі законотворці твердять в один голос, що наші співвітчизники сплачують малі податки. Дійсно, у світі відомі більші відрахування на користь держави. Проте тут є суттєва проблема: люди знають куди витрачаються їхні гроші, а також натомість отримують багато соціальних гарантій та пільг.
В Україні ситуація дещо інша. Ми сплачуємо порівняно не великі податки, проте не маємо впевненості, що ці кошти витрачаються за призначення. Також не мало важливим фактором у нашій державі є те, що по-справжньому заможні люди платять менше, а ніж звичайні громадяни.
Не бажання українців сплачувати єдиний податок ще можна пояснити тим, що практика оподаткування в Україні почала приміняться нещодавно – з отриманням Україною незалежності. До цього вся власність була державною, і сплачували податки за свої громадян також держава. Тому для нашого населення така практика є новою та поки що не дієвою. Читать полностью