Проблема української діаспори

Українці є однією з найчисельніших національних діаспор у багатьох країнах Америки і Європи. З відомих причин економічні й культурні зв’язки зарубіжних українців з країною свого походження упродовж останніх десятиріч фактично припинились. Хоча за останні роки спостерігається зворотна тенденція.

За даними Світового Банку, ми втрачаємо не лише потенційних різноробочих, але і дипломованих фахівців. Так, за кордоном працюють 3,5% від загальної кількості українців, які мають вищу освіту. Звичайно ж, в першу чергу українці їдуть на чужину в пошуках роботи.Часто  виїжджають для того, щоб самореалізуватися творчо і професійно. Рідше причиною еміграції є об’єднання сім’ї, яку розкидало по світу.

Звісно, корінні українці залишаються на Батьківщині, але більшість рухається на Захід. Це підтверджують знов таки  фахівці Світового Банку: міграційний коридор «Україна – Росія» у світі посідає третє місце після «Мексика – США» і «Росія – Україна». Всього з нашої країни в РФ виїхало майже 3,6 млн. чоловік, а в зворотному напрямку – 3,7 млн. Наступними за популярністю серед українців країнами є Італія, США, Польща. «Звичайно, в країнах ЄС і в США заробити грошей можна більше, ніж у Росії, Але з РФ у нас безвізовий режим. Та й немає соціопсихологічних бар’єрів – українцю інтегруватися в російське суспільство простіше, ніж у західне . З цієї ж причини легше знайти роботу.

Як бачимо, українців по цілому світу нараховується дуже багато. З однієї сторони це добре, бо є багато можливостей для зустрічей і контактів. З другого боку ж постає запитання, що то Україна за держава, з якої так багато виїжджає корінних мешканців? Варто замислитись.