Якість життя, як основний показник соціально-економічного розвитку громади
Продовження достлідження, початок тут. Серед регіонів безперечний лідер дослідження практично за всіма пунктами був очевидний. Спочатку автори навіть думали виключити Київ з рейтингу. Але потім від цієї думки відмовилися, оскільки, в іншому випадку, неправильними вийшли б сумарні показники. Столиця відстає хіба що за показниками розвитку соціального середовища (куди входять злочинність, розлучення, суїциди і ДТП) й екологічної ситуації. В іншому ж – стабільність: сюди більше приїжджають і не поспішають від’їжджати, тут найвища середня тривалість життя, найнижчий рівень безробіття і найвища зарплата. Плентаються у хвості, як і передбачалось, Луганська, Донецька, Миколаївська і Рівненська області. Ці області завершують рейтинг кожна зі своєї причини. За винятком лише, напевно, Луганської – низькі показники вона має за 7 чинниками. У Донецькій області, наприклад, корінь зла – екологічна ситуація, яка за високого рівня добробуту і стабільності на ринку праці, тягне за собою малу тривалість життя і високий показник дитячої смертності. Ахіллесова п’ята Миколаївської області – освіченість населення і охорона здоров’я: дітям недостатньо роблять щеплення, високий показник захворюваності так званих соціальних недуг (відкритої форми туберкульозу й алкоголізму). Далее
Статистика смертності та нороджуваності в Полтавській області
Статистика як наука відіграє досить важливу роль у суспільному та економічному житті кожної з областей України. Не виключенням є і Полтавська область.
Можна одразу перейти до фактів та статистичних даних. Так, наприклад, за статистичними обрахунками за 9 місяців цього року жителів Полтавської області стало менше майже на 8 тис. чол. Якщо детальніше, то станом на 1 жовтня 2011 року в області, по оцінці, чисельність населення склала 1480 тис. чоловік. А за попередні 9 місяців зменшилось на 7730 тис. чол.
Причиною такого зменшення населення виникло через перевищення числа смертності над народжуваності, котре склало 7718 чол., та міграційного скорочення населення – 12 чол.
Так в Чорнухівському районі цей показник найвищий, на території Комсомольської обл. цей показник найменший.
В структурі смерті населення 1 місце займають хвороби системи кровообігу – 65,4% від загальної кількості померлих; на другому місці – новоутворення – 13,4%; на третьому місці – зовнішні причини: нещасні випадки, самогубства, вбивства и т.д. – 6,2%.
Проте є і позитивні статистичні дані, за ті ж самі 9 місяців в Полтавській обл.. зареєстровано народження 10612 малюків.
Але все таки у порівнянні з цим самим періодом минулого року це на 50 новонароджених (0,5%) менше.
Таким чином можна обрахувати загальний коефіцієнт народжуваності – на 1 тис. населення він складає 9,5.
Проаналізувавши дані можна сказати, що статистика народжуваності і смертності в обл. не має не досить позитивний характер. Мені здається, що ці показники можна змінити: народжуваність повинна збільшуватися, смертність – навпаки. Щоб досягти такого результату влада повинна заохочувати населення до народження дітей: стабільна та висока фінансова допомога при народженні дитини; щодо смертності – повинні вводитися більш допустимі пільги для людей похилого віку, і також, фінансова підтримка. Далее
Якість життя, як основний показник соціально-економічного розвитку громади
Продовження дослідження, поданого тут.
До формулювання своєї проблеми якості життя статистики підходять з гумором: усі їдять хліб з маслом, але хто їсть тільки хліб, хто - тільки масло, а хто і те, й інше – підрахувати практично неможливо. Все так відбувається й тоді, коли вони беруться за визначення рівня бідності. Точно сказати, якою мірою ця проблема актуальна для України, не може ніхто. Згідно з опитуваннями, у ці ряди зараховують себе 70 % українців, Держкомстат – майже у два рази менше – 27, а Всесвітній банк – 30,2 %. Але доктор економічних наук, професор Елла Лібанова вважає, що розрахунки іноземних експертів стосовно України не завжди можна назвати коректними, оскільки їх методики орієнтовані лише на західні країни і абсолютно не враховують специфіку перехідної економіки. Далее
Якість життя, як основний показник соціально-економічного розвитку громади
Процеси глобалізації охоплюють практично всі сфери суспільної діяльності: економіку, політику, ідеологію, культуру, науку, інформаційний простір і знання, спосіб життя, середовище життєдіяльності людини та ін. З огляду на це актуальними є нові теми і напрямки досліджень, що мають підсилити вимірювання ефективності й забезпечити розробку нової політики і програм соціально-економічного розвитку країни.
Я вважаю, що необхідно розглядати показники якості життя як ключові орієнтири соціально-економічного розвитку країни.
Категорія якості життя населення широко використовується сучасними економістами, соціологами, статистиками, політологами. Далее
Бідні та багаті – краще рішення глобальний діалог (продовження)
Продовження, початок тут.
Таким чином, країни, що розвиваються, розташовані по сусідству з багатими країнами, мають більше переваг в порівнянні з віддаленими країнами, що розвиваються. Їх географічні переваги, що приводять до більш низької собівартості доставки товарів на основні ринки, часто підкріпляються торговою політикою багатих країн. Так, мексиканські експортери запропонували, щоб в «Угоді про свободу торгівлі у Північній Америці» як одне з положень був закріплений доступ на ринок США, і це дає Мексиці ще одну перевагу в порівнянні з віддаленими країнами Південної Америки. Аналогічно, Польща має переваги в торгівлі і інвестиціях у порівнянні з Росією, оскільки Польща скоро стане членом Євросоюзу, що гарантує доступ на ринки Західної Європи. Далее